воскресенье, 18 марта 2012 г.

Аналіз вірша Івана Драча "Балада про соняшник"

Тема: Розширення просторових координат художнього світу, відштовхування від побутових, буденних реалії життя і на цій основі підвищення широких узагальнень.
Ідея: Відчути неповторну, нову грань життя.
В творі потужно звучить мотив духовної величі людини.
Метаморфоза: "В соняшника були руки і ноги, Було тіло шорстке і зелене, Він бігав наввипередки з вітром, Він вилазив на грушу, і рвав у пазуху гнилиці, І купався коло млина, і лежав у піску, І стріляв горобців із рогатки. Він стрибав на одній нозі, Щоб вилити з вуха воду..."
У творі «Балада про соняшник» описане «золоте німе захоплення» поезією — недосяжним «сонцем на велосипеді» — маленького хлопчака-халамидника, що просить покататися хоч на рамі. Серед дитячої, простої, теплої, але такої звичайної буденності хлопець-соняшник раптом помічає яскраве засмагле сонце у червоній сорочці, яке відкриває йому новий незвіданий світ. Соняшник вже не зможе відвести погляд від сонця. Народжений на землі, він назавжди пов'язаний зі світилом. Тільки люди, захоплені поезією, можуть провести інших у світ, де здійснюються мрії і банальність стає незвичайністю.

Аналіз вірша Василя Симоненка "Я..."

Тема: Заклик до сприйняття людської гідності, неповторності кожної особистості.
Iдея: Довести читачевi, що кожна людина неповторна. Ідея людської гідності, гордості за того, "що ти - людина", доповнюється тут мотивом уселюдської спільноти яскраво вираженим протестом проти диктату сили, авторитарності".
Мотиви: справедливiсть, життєздатність, самоповажага. Через цi мотиви автор яскраво передав образи свого власного «я», народу, влади.
Провiдним художним засобом є — «Ми — не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних.» Епiтети: «Очицями, повними блекоти», «Він гримів одержимо і люто», «лице рябе».
Протиставлення: «Ми — це народу одвічне лоно, ми — океанна вселюдська сім'я.»
Афористичний висновок вірша "Я..." можно сприймати як максиму самого поета, його розуміння призначення кожної людини на землі.

Людина в щасті рівна богові

Людина в щасті рівна богові, тому що коли людина щаслива вона здатна на все. Якщо людина щаслива, то вона здатна на що завгодно. Вона здатна зрушити гори, коли вона щаслива. Людина всемогутня, якщо вона стала щасливою. Адже це єдине і найголовніше чого хоче добитися кожна людина. Оскільки людина усе життя прагне стати щасливою. Щастя для усіх полягає в різному, але все таки це так. Адже для когось щастя це побудувати кар'єру, а для когось це навпаки купити будинок, але у усіх є речі які зроблять людину щасливою.

Твір на тему "Страшні слова, коли..."

Страшні слова, коли вони з вуст людини, з якою вже немає часу поговорити.
Страшні слова, коли це брехня.
Страшні слова, коли це не щиро.
Страшні слова, коли це гірка правда.
Страшні слова, коли це цинізм.
Страшні слова під час скандалу.

воскресенье, 26 февраля 2012 г.

Чи знайшов Г. Многогрішний своє щастя після втечі за кордон? Чи було необхідним вбивство Медвина, чи вважаєте ви цей факт гріхом? Чому?

Я вважаю, що вбивство Медвіна було справедливе і виходу у нього не було. А як би поступила будь-яка людина дивлячись в очі смерті? Звичайно, вбивство це гріх, але на мою думку, такий гріх десь там пробачать йому. Не буває правил без виключень і це якраз той самий випадок.

Олександр Довженко - яка він людина?

Я вважаю Олександра Довженка великою людиною. Таких, як він один на мільйон. І це добре, що в Україні такі люди бувають. На моє думання, він великий тим, що він дуже різностороння особа, оскільки він був письменником, кінорежисером, засновником поетичного кіно, творцем жанру кіноповісті. Тоталітарна влада намагалася його зламати, але він зумів реалізовати себе у багатьох сферах його діяльності. Олександр Довженко - людина із залізним стрижнем!

Гріх та помста

Помста- це :
- жахливе діло
- аморальний вчинок
- поганий вчинок
- відплата за щось погане
Гріх- це :
- гнів
- скупість
- заздрість
- антибіблійський вчинок

среда, 25 января 2012 г.

Який є Іван Багряний

Я вважаю, що Іван Багряний дуже сильна людина. І до того ж він досить патріотичний. Навіть після того, як його заарештувала "його батьківщина" він не перестав її любити. Навіть після усього цього він нею гордився. І навіть під час Великої Вітчизняної Війни він пішов в підпілля і там писав патріотичні твори. На мою думку, щастя в еміграції він не знайшов, оскільки і там все було не так добре.


P.S.Стислість - сестра таланту